шатро́
-а́, с.
1. Легке, розбірне, перев. конусоподібне житло з тканини, шкіри і т. ін.; намет. Циганське шатро . || чого і без додатка , перен. Накриття, утворене переплетенням гілля і листя дерев тощо. || перен. Верхній видимий простір неба; небо, небозвід.
2. Опуклий дах, покрівля, що має форму півкулі; купол, баня. || У старовинній архітектурі – покрівля у вигляді високої чотиригранної чи восьмигранної піраміди, на верхівці якої закріплено хрест (у церковних спорудах) чи флюгер (у цивільних).
Начните вводить слово: