ТЛО: значение слова

ср. дно, испод, основание, как плоскость; тло улья, тамб. тло коробьи, дно, донышко, бол. внутренняя плоскость его. Изба до тла сгорела, дочиста, до основания. Его обокрали до тла. Хлеб до тла погнил, весь, сколько было. Тляник, полный, богатый улей, в котором соты дотянуты до самого тла.

•"основание, дно": до тла, укр. тло, др.-русск. тьло, тьля ж. – то же, сербохорв. тле̏ мн., род. п. мн. ч. та́лā "почва, земля", словен. tlà, род. п. мн. ч. tál, чеш. tlа ж. "потолок", польск., в.-луж., н.-луж. tɫо.

•Праслав. *tьlo родственно лит. tìlės ж. р. мн. ч. "дощатый настил на дне лодки", др.-прусск. talus "пол", лит. рãtаlаs "доска, половица", лтш. tals, tale "белильня (льна)", др.-инд. tаlаm ср. р. "плоскость, равнина", греч. τηλίΒ̄ "игральная доска", лат. tellūs, род. п. -ūris ж. "земля", др.-исл. Þеl ср. р. "почва, основание", д.-в.-н. dilla, dili "половица", др.-ирл. tаlаm "земля"; см. Педерсен, Kelt. Gr. I, 132, 380; KZ 39, 373 и сл.; Траутман, ВSW 321; Арr. Sprd. 445; М. – Э. 4, 127, 189; Мейе – Вайан 78; Мейе – Эрну 1199; Уленбек, Aind. Wb. 110; Вальде–Гофм. 2, 655 и сл.; Зубатый, AfslPh 16, 417; Торп 183 и сл. Далее сюда же относится лит. tìltas "мост", лтш. til̃ts, ср. также стелю́, стлать.

тло

-а, с.

1. Основний колір, тон, на якому зроблено або робиться малюнок, візерунок і т. ін.; фон.

2. Другий план картини, малюнка і т. ін., який підкреслює, вирізняє основні елементи зображення. || Те, що міститься звичайно далі, на чому вимальовується, вирізняється хто-, що-небудь. || Взагалі будь-що, на чому що-небудь вирізняється.

3. перен. Середовище, оточення, загальні умови і т. ін., де хто-, що-небудь вирізняється.

4. перен. Ґрунт, основа чогось. || Загальна основа, на якій щось здійснюється. На тлі революційних подій .