сте́жка
-и, ж.
1. Доріжка, протоптана звірами або людьми чи спеціально зроблена людьми. || Смуга, слід, що залишається після.
• Заступа́ти сте́жку кому — а) не давати кому-небудь місця для проходу; б) бути, ставати на перешкоді кому-небудь.
2. рідко . Те саме, що доріжка 3).
3. перен. Напрямок, шлях розвитку, діяльності і т. ін. кого-, чого-небудь.
• Збива́ти з \[прямо́ї\] сте́жки — не давати можливості кому-небудь вести чесний, добропорядний спосіб життя.
• Направля́ти на до́бру сте́жку кого — допомагати кому-небудь обрати правильний шлях у певній діяльності.
• Ходи́ти уторо́ваними стежка́ми — діяти так, як хтось уже раніше діяв.
Начните вводить слово: