сло́во
-а, с.
1. Мовна одиниця, що являє собою звукове вираження поняття про предмет або явище об'єктивного світу. || Заклинання, що, за марновірним уявленням, має магічну силу. || В обчислювальній техніці – послідовність символів ("літер") для позначення виду даних, повідомлення і т. ін.
• Вказівне́ сло́во грам. — вказівний займенник або прислівник, який накреслює в головному реченні значення, що конкретизується підрядним реченням.
• Го́стре сло́во — сповнений дотепу, влучний, дошкульний вислів або одне слово.
• Зарезерво́ване сло́во — у мовах програмування – ключове слово, що не може використовуватися як ідентифікатор.
• Ключове́ сло́во — у мовах програмування – а) слово, яке в певних контекстах описує мовну конструкцію; б) слово або словосполучення природної мови, яке вибирається з тексту документа та використовується для його індексування.
• Маши́нне сло́во — у системах обробки інформації – послідовність символів, яка займає одну комірку пам'яті машини; може бути командою, числом, літеро-числовою послідовністю.
• Мода́льне сло́во грам. — слово, що виражає відношення змісту мовлення до дійсності.
• Сло́во в сло́во — абсолютно точно, відповідно до якогось тексту, розмови тощо; дослівно.
• Сло́во за сло́вом — повільно, поступово.
• Соло́не сло́во — грубий, непристойний вислів.
• Сполу́чне сло́во грам. — повнозначна частина мови (перев. займенник або займенниковий прислівник), що виступає в ролі підрядного сполучника.
2. тільки одн. Мова, мовлення. Друковане слово .
3. Висловлювання, фраза. || розм. Відповідь, розповідь. || у формі оруд. в. мн. слова́ми кого , чиїми . Уживається у знач. як говорив (писав, учив і т. ін.) хто-небудь.
• Закида́ти сло́во кому, за кого, про кого — звертатися до когось із клопотанням про кого-небудь.
• За слова́ми кого, чиїми у знач. вставн. сл. — як було сказано ким-небудь.
• На слова́х — а) усно; б) тільки у розмові, а не в дійсності.
• Одни́м сло́вом у знач. вставн. сл. — уживається як узагальнення сказаного перед цим; коротко кажучи.
• У в двох (кілько́х) слова́х — дуже коротко, стисло.
• Узя́ти свої́ слова́ наза́д — відмовитися від сказаного раніше.
4. Обіцянка виконати що-небудь. || Згода на шлюб. Дотримати \[свого\] слова .
5. тільки одн. Прилюдний виступ, промова де-небудь. Брати слово . Позбавляти слова .
• Віта́льне сло́во — промова, якою вітають кого-небудь.
• Вступне́ сло́во — промова, яку виголошують на початку зборів, конференцій і т. ін.
• Напу́тнє сло́во — поради, побажання, що висловлюються кому-небудь у дорогу; напуття.
• Оста́ннє сло́во — а) (чиє, кого) категоричне, остаточне рішення про кого-, що-небудь; б) (чого) досягнення науки, техніки і т. ін.; в) виступ підсудного перед винесенням вироку.
• Утрача́ти пра́во сло́ва — бути позбавленим можливості висловитися.
6. тільки одн. Жанр літературного твору у формі ораторської розповіді.
7. тільки мн. Літературний текст до вокального твору. Класти на музику слова .
Начните вводить слово: