нау́ка
-и, ж.
1. тільки одн. Одна з форм суспільної свідомості, що дає об'єктивне відображення світу; система знань про закономірності розвитку природи і суспільства та способи впливу на навколишній світ.
2. Окрема галузь цих знань. || тільки одн. Напрям у якій-небудь галузі знань, названий ім'ям його засновника.
3. тільки одн. Освіта, навички, знання, набуті людиною в процесі навчання, життєвого досвіду.
4. тільки одн. Те, що повчає, дає життєвий досвід; порада, урок, напучення.
• Для нау́ки; У (на) нау́ку — для застереження від прикрих помилок.
5. тільки одн. , заст. Навчання. Віддавати у науку .
Начните вводить слово: