ли́цар
-я, ч.
1. іст. Західноєвропейський середньовічний феодал, який належав до військово-дворянського стану. || Воїн з важким озброєнням і спорядженням.
2. іст. Вільний козак-запорожець, якому властиві козацька доблесть і воєнне мистецтво.
3. перен. Самовідданий, благородний захисник кого-, чого-небудь. || чого , перен. Людина, яка самовіддано служить певній справі, віддається їй.
4. перен. , розм. Вихована, підкреслено чемна людина. || Про того, до кого мають або хто має до кого-небудь сердечну прихильність. Лицар сумного образу .
5. Почесне звання, що надається англійською королевою її підданим за вчинки, досягнення державного значення із правом додавання до імені приставки сер. Сер Пол ( Маккартні ) .
Начните вводить слово: