КРОВ -а, м.
• 1. Укрытие, завеса, навес над чем-н. (устар.). Под кровом ветвей.
• 2. перен. Жилище, приют (в 1 знач.) (высок.). Ос-таться без крова. Дать к. каму-н.
Толковый словарь русского языка Д. Н. Ушакова
КРОВ
крова, мн. нет, м. (книжн.). 1. Крыша (устар.). Скромный из соломы кров. Жуковский. 2. Прикрытие, защита, покров (поэт.). Под кровом ночи. 3. Дом, жилище, приют (поэт. и ритор.). Отчий кров. Остаться без крова (без пристанища).
Этимологический словарь Фасмера
КРОВ
•род. п. -а, кро́вля (из *krovi̯a), ст.-слав. кровъ στέγη (Супр.), сербохорв. кро̑в, род. п. кро̏ва, словен. kròv, род. п. króva, чеш. krov, в.-луж. krow. Связано чередованием с крыть; см. Бернекер 1, 625.
•Родственно лтш. krava "груз", лит. kráunu, kráuju, kráuti "собирать, накладывать", др.-исл. hraun "куча камней"; см. В. Шульце, KZ 50, 275 (Kl. Schr. 621), М.–Э. 2, 264; 296.
•Родственно лтш. krava "груз", лит. kráunu, kráuju, kráuti "собирать, накладывать", др.-исл. hraun "куча камней"; см. В. Шульце, KZ 50, 275 (Kl. Schr. 621), М.–Э. 2, 264; 296.
Словарь русских синонимов Н. Абрамова
КРОВ
см. жилище
|| принимать под свой кров
|| принимать под свой кров
Украинский толковый словарь
КРОВ
кров
-і, ж.
1. Червона рідина, яка, циркулюючи в замкнутій кровоносній системі організму, забезпечує живлення його клітин і обмін речовин у ньому. Замовляти кров . Стікати кров'ю . Зараження крові .
2. перен. Людські жертви за якого-небудь зіткнення, боротьби, війні тощо; убивства, кровопролиття.
3. Порода, породистість тварин.
4. перев. з означ. , перен. Про рід, походження, національність людини. || у сполуч. з присв. займ. , розм. Про близьких родичів ( перев. про дітей). Голос крові .
5. з означ. , перен. Про вдачу, характер, темперамент людини.
6. перен. , розм. Про те, що придбане тяжкою працею, великими зусиллями. Проливати кров .
• Пуска́ти кров кому — а) лікувати випусканням крові; б) сильно бити; в) убивати когось, завдавати ран кому-небудь.
-і, ж.
1. Червона рідина, яка, циркулюючи в замкнутій кровоносній системі організму, забезпечує живлення його клітин і обмін речовин у ньому. Замовляти кров . Стікати кров'ю . Зараження крові .
2. перен. Людські жертви за якого-небудь зіткнення, боротьби, війні тощо; убивства, кровопролиття.
3. Порода, породистість тварин.
4. перев. з означ. , перен. Про рід, походження, національність людини. || у сполуч. з присв. займ. , розм. Про близьких родичів ( перев. про дітей). Голос крові .
5. з означ. , перен. Про вдачу, характер, темперамент людини.
6. перен. , розм. Про те, що придбане тяжкою працею, великими зусиллями. Проливати кров .
• Пуска́ти кров кому — а) лікувати випусканням крові; б) сильно бити; в) убивати когось, завдавати ран кому-небудь.