вла́да
-и, ж.
1. Право керувати державою, політичне панування.
2. Керівні державні органи; уряд. || Особи, що мають урядові повноваження.
• Викона́вча вла́да — одна з гілок державної влади, що володіє прерогативою виконання законів (Кабінет міністрів, міська, обласна адміністрація та ін.).
• Законода́вча вла́да — гілка влади, якій належить виняткова прерогатива приймати нормативні акти, що мають вищу юридичну силу (Парламент).
• Політи́чна вла́да — здатність справляти значний вплив на поведінку мас за допомогою засобів, якими володіє держава.
• Тіньова́ вла́да — один із проявів політичної влади, що відрізняється відсутністю публічного характеру дій суб'єкта влади.
3. Право та можливість розпоряджатися, керувати ким-, чим-небудь.
4. перен. Сила чого-небудь, могутність.
Начните вводить слово: