фо́рма
-и, ж.
1. Обриси, контури, зовнішні межі предмета, що визначають його зовнішній вигляд. || мн. Обриси частин людського тіла, людської фігури.
2. Пристрій, шаблон, за допомогою якого чому-небудь ( перев. якійсь масі) надають певних обрисів, якогось вигляду. || У ливарній справі – пристосування, куди виливають розплавлений метал, який зберігає після затвердіння обриси цього пристосування.
3. друк. Поверхня з рельєфним зображенням для друкування; друкарський набір, уміщений в раму.
4. Тип, будова, спосіб організації чого-небудь; зовнішній вияв якого-небудь явища, пов'язаний з його сутністю, змістом. || лог. Структура, спосіб побудови думки. Силогічна форма .
5. філос. Спосіб існування змісту, його внутрішня структура, організація і зовнішній вираз. Єдність форми і змісту .
6. Видимість, зовнішній бік чого-небудь, що не відображає суті справи.
7. Певна система художніх засобів як спосіб вираження змісту творів літератури й мистецтва. || Сукупність прийомів, елементів техніки виконання, які використовуються при створенні мистецького твору. || Вид побудови, організації літературного, музичного твору. || Вид, жанр, різновид творів літератури й мистецтва.
• Вели́кі фо́рми — види творів мистецтва, для яких характерні великий обсяг, монументальність, складність композиції.
8. Спосіб здійснення, виявлення будь-якої дії. || Спосіб, характер викладу думки, пропозиції, повідомлення і т. ін. || Протікання, характер захворювання (інтенсивність, особливості перебігу і т. ін.).
9. Суворо встановлений порядок у будь-якій справі. || Встановлений зразок чого-небудь (заповнення якогось документа, словесного звертання, носіння одягу і т. ін.). Форма протоколу . Форма бюлетеня . || Діловий, офіційний папір, заповнений за певним зразком. || перев. мн. Узвичаєні норми поведінки, манер, звертання тощо. 1
0. Спеціальний однаковий за кольором, кроєм та іншими ознаками одяг для осіб певної категорії (військових, учнів, спортсменів та ін.). 1
1. біол. Назва різновиду рослинного чи тваринного організму, зокрема одиниць, менших від роду, за невиразного систематичного їх положення, а також умовна назва видів і підвидів при їх вивченні та порівнянні. 1
2. лінгв. Видозміна того самого слова, яка надає йому додаткового відтінку значення або виражає відношення даного предмета думки до інших предметів думки того самого речення. || Видозміна того самого слова. 1
3. Стан людини, який дозволяє повністю виявити її сили, уміння, здібності. Втрачати форму .
Начните вводить слово: