упе́ртий
I (впе́ртий), -а, -е.
1. Який намагається все робити по-своєму, наполягає на своєму, інколи наперекір здоровому глузду; непоступливий. || Який виражає непоступливість. || Власт. непоступливій людині.
2. Наполегливий, настирливий. || Стійкий, твердий. || Запеклий, невиправний.
3. Який здійснюється, виконується з наполегливістю, вимагає тривалих зусиль.
4. перен. Який триває довгий час, затяжний. || Довгий, пильний (про погляд). II (впе́ртий), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до уперти I.
Начните вводить слово: