трима́ти
-а́ю, -а́єш, недок. , перех.
1. Взявши що-небудь у руки, в рот, у зуби тощо, ухопившись за щось, не випускати, мати в руках, у зубах тощо; держати. || Стискувати, затискувати щось губами, зубами, лапами тощо. || Вдержувати, піддержувати щось руками, на колінах і т. ін. || Обхопивши когось, мати біля себе. || Схопивши когось за що-небудь, не відпускати від себе. || За допомогою чогось стримувати, притримувати рух кого-, чого-небудь. || Піклуючись кимось, турбуючись, дбаючи про когось, не відпускати від себе. || перен. Зберігати за собою, не віддавати, докладаючи зусиль.
2. Бути опорою чомусь, держати щось на собі. || Не давати упасти кому-небудь; підтримувати. || перен. Бути підтримкою в житті, в якійсь справі, в якомусь починанні. || Зупиняти натиск когось, чогось.
3. Надавши чомусь певного положення, зберігати в ньому протягом якогось часу. Тримати вікна відчиненими . || Зберігати, підтримувати певний стан, вигляд, дотримуватись певної відстані тощо.
4. Змушувати когось розмовами, справами тощо залишатися, перебувати де-небудь; затримувати, не відпускати. || Змушувати когось залишатись, перебувати десь проти волі; не випускати звідкись. || Залишати щось у себе; певний час не віддавати.
5. Вдержувати, не давати змоги зрушитися, відірватися, відокремитися. || Вдержувати внаслідок свого в'язкого, твердого й т. ін. фізичного стану.
6. Змушувати когось, щось перебувати в якому-небудь положенні, стані.
7. Мати в себе, при собі; посідати щось, володіти кимось, чимось. || заст. Бути власником шинку, крамниці тощо, торгуючи в них. || Утримувати когось, годуючи, виховуючи. || Надавати комусь помешкання в себе (вдома, у квартирі тощо) за плату, за відробіток і т. ін. || Мати в себе, у своєму господарстві як робочу силу. || зас…
Начните вводить слово: