толока
I толо́ка -и, ж.
1. Залишене під пар поле, що служить пасовищем для худоби.
2. діал. Взагалі вільна ділянка біля села, де збиралася молодь гуляти. II толо́ка́ -ло́ки́, ж. , розм.
1. Звичайно одноразова праця гуртом для швидкого виконання великої за обсягом роботи, на яку скликають сусідів, родичів, товаришів (без оплати, а за частування). || Люди, скликані для такої роботи. || перен. Про скупчення людей, які щось роблять.
2. у знач. присл. толо́ко́ю. Спільно, гуртом (працюючи без оплати, а за частування).
Начните вводить слово: