ТЕМПЕРАТУРА: значение слова

температу́ра

-и, ж.

1. Ступінь нагріття чого-небудь; тепловий стан тіла, речовини. || Ступінь прогрівання повітря в приміщенні або надворі. || чого . Ступінь теплоти тіла, речовини, який зумовлює в них певний процес.
• Абсолю́тна температу́ра — температура за термодинамічною шкалою температур, визначена в кельвінах.

• Крити́чна температу́ра — а) температура речовини в критичному стані; б) температура фазового переходу надпровідника з нормального стану в надпровідний.

• Приве́дена температу́ра — температура, що визначається відношенням термодинамічної температури речовини до її критичної температури.

• Температу́ра займа́ння — найменша температура, при якій горюча речовина загоряється та продовжує стійко горіти від зовнішнього джерела займання.

• Температу́ра самозайма́ння — найменша температура, за якої горюча речовина загоряється без зовнішніх джерел займання в разі взаємодії з киснем повітря.


2. Ступінь теплоти тіла людини, що характеризує стан її здоров'я. || розм. Підвищений ступінь теплоти тіла при захворюванні; жар.
• База́льна температу́ра — температура тіла, яка вимірюється вранці після сну до прийому їжі.

• Ректа́льна температу́ра — температура тіла, яка вимірюється шляхом введення термометра через задній прохід у пряму кишку.

• Температу́ра ті́ла — показник теплового стану організму людини та тварин.