собо́р
-у, ч.
1. У дореволюційній Росії – збори урядових або виборних осіб для розгляду й розв'язання питань організації, управління і т. ін.
2. заст. Скупчення великої кількості людей в одному місці для розваги, відпочинку і т. ін. || у знач. присл. собо́ром. Разом, спільно.
3. Головна чи велика церква міста; головна церква в монастирі. Кафедральний собор .
4. В католицизмі та православ'ї – збори представників вищого духовенства всієї християнської церкви (Вселенські собори) або окремої країни (помісьні собори), які розв'язують питання віровчення, церковного устрою, відносин між церквою і державою.
Начните вводить слово: