свист
-у, ч.
1. Різкий, високий звук, утворюваний сильним видиханням повітря крізь стулені зуби або губи, а також за допомогою свистка, дудки і т. ін. || Такі звуки як вияв осуду або схвалення кого-, чого-небудь. || Свистячий призвук, що утворюється під час утрудненого дихання, кашлю і т. ін.
• Худо́жній свист — відтворення за допомогою свисту якої-небудь мелодії, співу деяких птахів.
2. Звук, що його видають деякі птахи й тварини.
3. Різкий, високий звук, утворюваний повітрям або парою, що вириваються крізь вузький отвір.
4. Звук, утворюваний швидким рухом предмета, що розсікає повітря. || Звук, утворюваний дуже швидким рухом повітряного потоку в шарах атмосфери. || Звук, утворюваний тертям предметів.
Начните вводить слово: