ра́на
-и, ж.
1. Пошкодження тканин тіла або внутрішніх органів людини, тварини чим-небудь.
• Асепти́чні ра́ни — операційні рани, які заподіюються в умовах збереження принципів асептики і антисептики.
• Вогнепа́льні ра́ни — рани, які виникають внаслідок дії вогнепального заряду.
• Гнійна́ ра́на — рана, яка характеризується гнійним запаленням стінок і дна її порожнини.
• Гранулю́юча ра́на — рана, порожнина якої заповнена грануляційною тканиною.
• Заби́та ра́на — рана, яка виникає від ударів тупим предметом.
• Інфіко́вана ра́на — рана, до якої занесені патогенні мікроорганізми, що спричинили ранову інфекцію.
• Ко́лена ра́на — рана, яка заподіюється гострим предметом із незначними поперечними розмірами.
• На́скрізна ра́на — рана, що має вхідний і вихідний отвір.
• Операці́йна ра́на — рана, що вимушено заподіюється під час оперативних втручань.
• Поверхне́ві ра́ни — неповне (тільки поверхневих шарів) пошкодження шкіри або слизових оболонок.
• Проника́ючі ра́ни — рани, при яких предмет, що поранив, потрапляє в будь-яку порожнину людського тіла.
• Рва́на ра́на — рана, яка утворюється при дії пошкоджуючого фактора на м'які тканини, що перевищує фізичну здатність їх до розтягнення.
• Рі́зана ра́на — рана, яка заподіюється гострим предметом.
• Розмі́жчена ра́на — рана, при заподіянні якої виникло роздушування та розрив тканин.
• Ру́бана ра́на — рана, яка виникає внаслідок удару тяжким гострим предметом, має велику глибину.
• Сліпі́ ра́ни — рани, при яких рановий канал не має вихідного отвору і закінчується в тканинах.
• Уку́шена ра́на — рана, яка виникає в…
Большой русско-украинский словарь
РАНА
сущ. жен. рода рань