протоко́л
-у, ч.
1. Результат реєстрації в хронологічній послідовності інформації про хід деякого процесу. || Документ, який містить запис усього, про що йшла мова на зборах, засіданні, допиті і т. ін.
2. Документ, який засвідчує певний факт, подію і т. ін. і має юридичне значення.
3. Писемна угода між державами; одна з назв міжнародного договору.
4. У судочинстві – документ про проведення певних дій, про їх зміст і наслідки.
• Дипломати́чний протоко́л — сукупність загальноприйнятих у міжнародних відносинах правил, що визначають порядок здійснення дипломатичних актів.
5. У мережах передачі даних – сукупність семантичних та синтаксичних правил, що визначають процедуру обміну даними між функціональними пристроями систем.
• Кана́льний протоко́л — протокол, що регламентує встановлення, підтримання та роз'єднання логічного інформаційного каналу.
• Мере́жний протоко́л — рівень протоколу, який регламентує обмін порціями даних (пакетами) між двома станціями мережі.
• Протоко́л висо́кого рі́вня — протокол, що визначає взаємодію на рівні значущих протокольних одиниць.
• Протоко́л керува́ння маршру́том — протокол відтворення та підтримання зв'язку між джерелом даних і абонентом.
Начните вводить слово: