ля́лька
•"кукла, ребеночек", южн., зап.; укр. ля́лька, ля́ля – то же, блр. ля́ля. Судя по знач., вероятно, заимств. из польск. lаlа, lalka, родственного лёля (см.); ср. Бернекер 1, 700; против см. Преобр. I, 498, без достаточных на то оснований. Но ср. ля́ля "смирный, застенчивый, неповоротливый человек", олонецк. (Кулик.) Вероятно, слово детской речи подобно морд. э. l᾽еl᾽а, l᾽аl᾽а "старший брат", эст. lell "дядя", läll᾽ (см. Паасонен, Мordw. Chrest. 89); др. аналогичные примеры см. у Бернекера, там же.
Орфографический словарь Лопатина
ЛЯЛЬКА
ля́лька, -и, р. мн. ля́лек (кукла; о ребенке)
Украинский толковый словарь
ЛЯЛЬКА
ля́лька
-и, ж.
1. Дитяча іграшка у вигляді фігурки людини. || Макет фігури якої-небудь істоти, зроблений з будь-якого матеріалу. || Макет фігури людини або тварини для театральних вистав.
2. перен. Безвольна людина або людина, якою розважаються. || Те саме, що маріонетка 2).
3. розм. Те саме, що ляля 1).
-и, ж.
1. Дитяча іграшка у вигляді фігурки людини. || Макет фігури якої-небудь істоти, зроблений з будь-якого матеріалу. || Макет фігури людини або тварини для театральних вистав.
2. перен. Безвольна людина або людина, якою розважаються. || Те саме, що маріонетка 2).
3. розм. Те саме, що ляля 1).
Большой русско-украинский словарь
ЛЯЛЬКА
сущ. жен. рода лялька
Русско-итальянский словарь
ЛЯЛЬКА
ж. обл.
bambolina
bambolina
Белорусско-русский словарь
ЛЯЛЬКА
кукла
Русско-голландский словарь
ЛЯЛЬКА
ля́лька
f
sl. / Spreek. l grietje het , wijfie het
f
sl. / Spreek. l grietje het , wijfie het