лиша́ти
-а́ю, -а́єш, недок. , лиши́ти, -шу́, -ши́ш, док. , перех.
1. Ідучи, їдучи куди-небудь, не брати з собою. || Віддавати куди-небудь на певний час.
2. Ідучи, покидати кого-небудь, розлучатися з ним. || Ідучи, покидати кого-небудь, залишати без уваги, допомоги. || Відходячи кудись, залишати що-небудь без догляду. || перен. Переставати існувати в кому-, чому-небудь; зникати.
3. Передавати у спадщину, для використання і т. ін.
4. Викликати після себе що-небудь, бути причиною появи чого-небудь.
5. Пропонувати залишитися, не йти з певного місця, від певного товариства і т. ін.
6. Іти, їхати з певного місця. || Проходити, проїздити повз що-небудь.
7. Зберігати, приберігати для чого-небудь. || Не втрачати, зберігати на певний час.
8. Зберігати в якому-небудь стані, положенні і т. ін., не порушувати його. || Беручи частину чого-небудь, іншої не чіпати, зберігати за кимсь.
9. Переставати що-небудь робити, відмовлятися від чогось. || Позбавляти чого-небудь. 1
0. перев. наказ. сп. Уживається для виразу незгоди з ким-небудь, за бажання припинити розмову і т. ін.
Начните вводить слово: