козачо́к
-чка́, ч.
1. Зменш.-пестл. до козак 1-5).
2. У стародавньому дворянському побуті – хлопчик-слуга.
3. Веселий, жвавий український народний танець, спочатку поширений серед козацтва. || Музика до цього танцю.
4. Комаха ряду напівтвердокрилих, зверху яскраво-червона з плямистим чорним малюнком, а знизу – чорна.
Начните вводить слово: