клякнути
I клякну́ти див. клякати . II кля́кнути -ну, -неш, мин. ч. кляк, -ла, -ло і кля́кнув, -нула, -нуло, недок.
1. Дуже змерзши, ставати малорухомим, утрачати чутливість; дубіти. || Утрачати гнучкість. || Ставати твердим; холонути (про труп).
2. розм. Не достигнувши, сохнути від суховію, спеки тощо (про рослини).
Начните вводить слово: