кло́піт
-поту, ч.
1. Неспокій, хвилювання, зумовлені чим-небудь; турбота, тривога. || Труднощі, пов'язані з вихованням, доглядом кого-, чого-небудь. || Думка про справи, що турбують, хвилюють когось.
• Ма́ти кло́піт з ким - чим — мати зайву турботу, неприємність, неспокій.
• На кло́піт чий — на шкоду, на біду комусь.
• Нароби́ти кло́поту кому — зробити неприємність комусь, принести неспокій, тривогу.
2. Заняття, справа, робота, пов'язані з труднощами щодо їх виконання, здійснення. || Піклування про кого-, що-небудь.
• Без кло́поту — без труднощів, не докладаючи зусиль.
• За кло́потами — будучи зайнятим різними справами, перебуваючи в турботах.
• Бра́ти на се́бе кло́піт — створювати собі зайві ускладнення, братися за обтяжливу, марудну справу.
3. Обтяжливий, неприємний обов'язок; тягар.
4. розм. Певна справа, ділова потреба.
• Не твій (його́ тощо ) кло́піт — не твоя (його тощо) справа, це тебе (його тощо) не стосується.
• Завдава́ти кло́поту кому — а) хвилювати, тривожити когось; б) створювати для когось труднощі.
• Не було́ кло́поту — уживається для вираження незадоволення або як відмова зробити послугу комусь тощо.
Начните вводить слово: