ЗАМОК: значение слова

ЗА́МОК, укреплённое жилище феодала. Замки Европы, Бл. Востока, Кавказа, Ср. Азии возводились в хорошо защищённых местах; гл. башня ( донжон , кёшк ) окружалась валами, рвами, стенами. Суровые, мощные З. с 11-12 вв. становятся более живописными, свободными по планировке, с 13-14 вв. превращаются в сложные комплексы построек и, наконец, в дворцовые ансамбли.

ЗАМО́К,

• устройство для соединения подвижных частей машин, механизмов, препятствующее их относит. повороту и самоотвинчиванию (напр., З. гаечный).

• Спец. соединение неподвижных частей дерев. конструкций.

• Устройство для запирания помещений и т.д.; известны З. навесные, накладные и встроенные.

• Замкoвый камень - клинообразный камень (или кирпич) в вершине арки или свода (часто декоративно оформлен).

ЗАМОК -мка, м.

• 1. Дворец и крепость феодала. Средневековый з.

• 2. Название некрых дворцов. Петровский з,

• 3. То же, что тюрьма (устар.). II прил. замковый, -ая, -ое.

ЗАМО́К -мка, м.

• 1. Приспособление для запирания чего-н. ключом. Дверной з. Спрятать под з. (запереть). Хранить под замком (заперев). За семью замками (перен.: тщательно спрятан). На замке (заперто). Граница на замке (перен.: надёжно защищена).

• 2. Устройство для соединения подвижных частей машин, механизмов (спец.).

• 3. огнестрельного оружия (приспособление для воспламенения заряда при выстреле).

• 3. Такое скрепление бревен, брусьев, при к-ром конец одного помещается в углубление, вырубленное в другом, или когда они рубятся в лапу (см. лапа в 3 знач.) (спец.).

• 4. Верхняя смыкающая часть свода или арки (спец.). II прил. замковый, -ая, -ое (ко 2, 3 и 4 знач.; спец.) и замочный, -ая, -ое (к 1 знач.).

замок

I за́мок -мка, ч.

1. Укріплене житло феодала доби середньовіччя з оборонними, господарськими, культовими і т. ін. будівлями, зазвичай оточене високим кам'яним муром із кількома вежами. || Великий поміщицький будинок; палац.

2. заст. , рідко . Тюремна будівля; тюрма. II замо́к -мка́, ч.

1. Пристрій для замикання дверей у приміщеннях, дверцят шафи, скринь, шухляд і т. ін.
• На замку́ бу́ти — а) бути замкненим; б) бути недоступним для ворогів, добре охоронятися.

• Під замко́м бу́ти (перебува́ти і т. ін.) — а) зберігатися замкненим (про цінності, харчові продукти і т. ін.); б) бути замкненим у якому-небудь приміщенні, ув'язненим.


2. Застібка в намисті, браслеті. || Довга металева або пластмасова застібка для одягу, а також папок, портфелів і т. ін.

3. У деяких видах вогнепальної зброї – пристрій, признач. для здійснення пострілу.

4. тех. Пристрій для з'єднання рухомих частин механізму, машини і т. ін.

5. З'єднані певним способом колоди, дерев'яні бруски.

6. архіт. Центральний камінь арки.

7. У системах обробки інформації – код, структура даних, програма або пристрій, що використовуються для керування доступом до даних або для синхронізації. || Операція, яка дозволяє лише одному процесу мати доступ до певного ресурсу.
• Замо́к за́хисту — програмний механізм перевірки паролів у випадку звертання до бази даних.

сущ. муж. рода замок от слова: замокнуть   глагол соверш. вида что сделать? ; неперех.
• Деепричастная форма: замокши
замокнути
• Дієприслівникова форма: замокнувши