до
I прийм. , з род. в. Сполучення з до виражають: Просторові відношення:
1. Уживається на означення місця, предмета або особи, в бік яких спрямована дія. || Для означення предмета або особи, стосовно якої відсувається дія. || Для означення кінцевого пункту чого-небудь.
2. Уживається на означення межі поширення дії, явища і т. ін. || Для означення міри довжини чого-небудь.
3. Уживається на означення місця, предмета, в межі, в середину якого спрямована дія. Часові відношення:
4. Уживається на означення часової межі дії, стану і т. ін.
5. Уживається на означення події, явища і т. ін., якому передує яка-небудь інша подія, явище.
• До і пі́сля чого — перед початком і після завершення чого-небудь. Кількісні відношення:
6. Уживається у сполуч. з числ. на означення кількісної межі. || Для позначення приблизної межі, міри.
7. Уживається у сполуч. з деякими іменниками для вказівки на повноту кількісного охоплення. Об'єктні відношення:
8. Уживається на означення особи або предмета, до якого звернено дію.
9. Уживається на означення особи або предмета, якого торкається хто-, що-небудь. || З повторним іменником утворює прислівникові сполуки, які означають, що предмети або особи розташовані дуже близько одне до одного або з'єднуються. 1
0. Уживається на означення предмета або явища, до якого додається що-небудь, яке доповнюється чимось.
• До то́го \[ж\] — крім того.
1
1. Уживається на означення професії, категорії, групи і т. ін., до якої належить хто-, що-небудь. || Уживається на означення групи людей, їхньої діяльності, способу мислення, до яких хто-небудь приєднується. 1
2. у сполуч. з прийм. від ( див. від 13)). 1
3. Уживається на означення мети, спонукання до якої-небудь дії. 1
4. Уживається для вказівки на призначення якої-небудь дії або предмета. || Уживається для вказівки на предмет, який стосується іншого предмета. 1
5. Уживається на означення особи, предмета і т. ін., з якими пов'язані які-небудь дії, стан, ознака. || Уживається на означення предмета або особи, стосовно яких виявляється яке-небудь почуття, ставлення. 1
6. Уживається в заголовках, указуючи на тему або на подію чи явище, з яким пов'язаний зміст чого-небудь. 1
7. Уживається на означення того, до чого хто-, що-небудь закликає. Обставинні відношення: 1
8. Уживається на означення міри, ступеня вияву дії або стану. || Уживається у сполуч. з деякими іменниками на означення найвищого ступеня вияву дії або стану. 1
9. Уживається для вказівки на пристосованість, доречність чого-небудь, відповідність до чогось. II невідм. , с. , муз.
1. Одна зі складових назв звуків, що відповідає латинському буквеному C або c.
2. Стрій музичних інструментів, що звучать відповідно до написання.
3. Назва ключа.
4. Звукові коливання з частотою 262 Гц (До першої октави).
Начните вводить слово: