диска́нт
-а, ч.
1. Високий дитячий голос (хлопчиків). || Високий голос мисливського собаки. || Високий, як у малих хлопчиків, звук.
2. Співак із таким голосом.
3. Партія хору або вокального ансамблю, яку виконують високі дитячі голоси.
4. Особлива форма багатоголосного співу, для якої характерний протилежний рух голосів.
5. Верхній голос – підголосок, що солірує в окремих народних піснях; виконується співаком в імпровізаційній, віртуозній манері.
Начните вводить слово: