ДАВАТИ: значение слова

Начните вводить слово:
Нажмите сюда, чтобы развернуть список словарей

Украинский толковый словарь

ДАВАТИ

дава́ти

даю́, дає́ш; мин. ч. дава́в, дава́ла, дава́ло; наказ. сп. дава́й; недок. , да́ти, дам, даси́, дасть; дамо́, дасте́, даду́ть; мин. ч. дав, дала́, дало́; наказ. сп. дай; док.

1.
перех. Передавати від однієї особи до іншої. || Надавати в чиєсь користування. || Платити, виплачувати. || Повідомляти, передавати (адресу, телефон). || Пропонувати, звільняти (місце).

2.
перех. Дарувати що-небудь. || Присвоювати звання; нагороджувати. || перен. Наділяти чим-небудь.
• Не дай, Бог (Бо́же) — уживається за небажання, заперечення чого-небудь.


3.
перех. Покладати на кого-небудь виконання чогось.

4.
по чому , в що і без додатка , неперех. , фам. Бити, вдаряти. || безос. Давати стусана .

5.
перех. , розм. Визначати вік (на вигляд). || Згоджуватися платити за певною ціною; визначати, встановлювати ціну.

6.
перех. , у сполуч. з ім. сніданок, обід і т. ін. Улаштовувати, організовувати, запросивши гостей. || у сполуч. з ім. концерт, вистава і т. ін. Виступати перед публікою (з концертом, виставою і т. ін.).

7.
перех. Приносити як наслідок чого-небудь, винагороду за що-небудь.

8.
перех. Виявлятися як наслідок якого-небудь стану або дії (про появу чого-небудь у чомусь).

9.
перех. У сполуч. з багатьма іменниками, перев. дієслівного походження, означає дію, зміст якої визначається значенням відповідного іменника. || У сполуч. з деякими іменниками означає робити, зробити, здійснювати, здійснити. 1

0.
з інфін. , неперех. Дозволяти, надавати можливість що-небудь робити. 1

1.
неперех. , наказ. сп. дава́й, дава́йте з інфін. , недок. , неперех. або з дієсл. 1 ос. одн. і мн. майб. ч. , розм. Виражає заклик до спільної дії. || наказ. сп. дава́й, дава́йте. Виражає заклик або наказ до дії, звернений до інших. 1

2.
наказ. сп. дава́й з інфін. , недок. , неперех. , розм. Уживається у знач. : почав, став енергійно робити що-небудь. 1

3.
неперех. , наказ. сп. дай з дієсл. 1 ос. одн. майб. ч. у знач. спонук. част. , неперех. , розм. Виражає власну готовність до якої-небудь дії, спонукання робити що-небудь.
• Дава́ти зна́ти — повідомляти.

• Дава́ти зрозумі́ти — робити зрозумілим.

• Дава́ти лад у чому і без додатка — наводити, забезпечувати лад, порядок у чому-небудь; порядкувати.

• Дава́ти поча́ток чому — бути першоосновою, джерелом чого.

• Дава́ти себе́ зна́ти — бути відчутним.

• Дава́ти сло́во — а) надавати можливість виступити на зборах; б) обіцяти що-небудь комусь.

• Дава́ти собі́ ра́ду з чим і без додатка — впоратися з чим-небудь самостійно.

• Я тобі́ дам! — уживається як погроза.