безпосере́дній
-я, -є.
1. Який не має проміжних ланок, здійснюється без посередництва кого-, чого-небудь; прямий. || Зовсім близький; найближчий. || Який прямо випливає з чого-небудь або зумовлює щось.
• Безпосере́днє знання філос. — самоочевидне, одержане без попереднього обґрунтування і доведення знання.
2. Який, не задумуючись, іде за своїм внутрішнім потягом, нахилом; простий, щирий. || Який прямо випливає з внутрішнього потягу, нахилу.
Начните вводить слово: