Введите слово, значение которого Вас интересует:

нажмите сюда, чтобы развернуть список словарей

Значение слова «бог».

Этимологический словарь Васмера (Фасмера)

БОГ

I

•I. укр. бiг, род. п. бо́га, ст.-слав. богъ, болг. бог, сербохорв. бо̑г, род. бо̏га, словен. bȯ̑g, чеш. bůh, род. п. boha, польск. bóg, род. п. boga, в.-луж. bóh, н.-луж. bog. Наряду с ним: боги́ня, ст.-слав. богыни (Супр.), чеш. bohyně "богиня".

•Родственно др.-инд. bhágas "одаряющий, господин, эпитет Савитара и второго из Адитья", др.-перс. baga-, авест. baɣa "господь", "бог" от др.-инд. bhájati, bhájatē "наделяет, делит", авест. baχšaiti "участвует", греч. φαγεῖν "есть, пожирать". Первонач. "наделяющий"; ср. др.- инд. bhágas "достояние, счастье", авест. baɣa-, baga- "доля, участь"; см. Бернекер 1, 67; Траутман, BSW 23; Розвадовский, RO 1, 102; Брюкнер и Ягич, AfslPh 37, 501; Младенов 36; RES 4, 192; Мейе, RS 2, 66; Dial. Ideur. 127; RES 6, 168. Наряду с этим постоянно предпринимались попытки доказать заимств. из ир., но фонетический аргумент (спирант ɣ в русск. бог) не представляется убедительным, вопреки Коршу (Сб. Сумцову 53), Микколе (РФВ 48, 278), поскольку это ɣ можно также объяснить укр. влиянием в московском церк. произношении. Совпадение знач. в слав. и ир. также не доказывает заимств. ввиду наличия еще и др. соответствий (ра́ди, свято́й), вопреки Сольмсену (KZ 34, 49), Хирту (Indogerm. 589), Фасмеру (RS 6, 173), Мсерианцу (РФВ 65, 171), Бернекеру (Kuhn-Festschr. 177 и сл.), Гуйеру (LF 46, 185 и сл.; 47, 52), Коржинку (LF 67, 289) и др. Ср., однако, достоверное ир. заимств. в морд. pavas, paz "бог"; см. Паасонен, FUF 8, 73; Фасмер, RS 4, 161.

•••

[См. еще Вайан, Gram. comparée, 1, 16; Графенауэр, Slovenski etnograf, 5, 1952, 237 и сл.; Мошинский, Zasiąg, 92. – Т.] II

•II. "черт", укр. богиня "привидение" – эвфемизмы, связанные с предыдущим словом; см. Зеленин, Табу 2, 98.

Украинский толковый словарь

БОГ

Бог

рідко біг, Б´ога, ч. У релігійних віруваннях – творець, що створив світ і керує ним та вчинками людей. || чого , перен. Найбільший умілець у чомусь, наймогутніший володар чого-небудь.
• Б´ійся (поб´ійся) Б´ога! — вираз, що вживається як застереження, прохання не робити, не казати чого-небудь; не робіть так!, не можна так!

• Бог дасть — а) уживається як відмова тому, хто просить що-небудь; немає, не маємо, не маю, не дам; б) те саме, що Дасть Бог.

• Бог з ним (з н´ею і т. ін.) — вираз на позначення згоди, примирення, прощення; хай так і буде, дарма і т. ін.

• Бог з тоб´ою (з в´ами)! — а) уживається на позначення здивування, заперечення, докору тощо; б) уживається як заспокоювання у знач. не треба (гніватися, плакати і т. ін.).

• Б´оже \[мій\] — уживається як вигук для вираження здивування, радості, страждання і т. ін.

• Б´оже помож´и (помаг´ай)! ; Бог на п´оміч! — уживається як вітання з побажанням успішної роботи тому, хто щось робить, працює.

• Борон´и (бор´онь) Б´оже! Не дай (не привед´и) Б´оже! ; Нех´ай (хай) Бог бор´онить (м´илує)! — вживається для вираження небажаності, заперечення чого-небудь.

• Відд´ати Б´огові д´ушу — померти.

• Дай Б´оже — вживається для висловлення побажання.

• Дасть Бог — уживається для вираження надії, сподівання на добре завершення чогось.

• З Б´огом — уживається як побажання успіху; хай щастить.

• Р´ади Б´ога — дуже прошу, будь ласка.

• Сл´ава Б´огові (Б´огу) — а) (у знач. присудка) добре, гаразд; б) (у знач. вставних слів) нівроку, далебі, як видно.

• Хвал´ити Бога ; Б´огові (Б´огу) д´якувати — вживаються як вставні слова у знач. на щастя.

• Бог-От´ець, Бог-Син, Бог-Дух — Свята Троїця (Свята Трійця), три іпостасі, триєдиність Бога, основа віри християнства.

выполнено за 0.00 сек.